Зміст
1.
|
Без
тебе, душе! ....................................................................................
|
4
|
2.
|
Облога Києва в 1240
році……………………………………………
|
7
|
3.
|
Грюнвальдська
битва - 1410 року…………………………………
|
9
|
4.
|
Дієпривидники
психічного сказу ……………………………….
|
10
|
6.
|
Ковчег-бредень
в Конго
………………………………………………
|
12
|
7.
|
Носій
кодів ……………………………………………………………...
|
13
|
8.
|
Обрій Богородиці ………………………………………………………
|
14
|
9.
|
Пам’ять-SOS!
………………………………………………………….
|
15
|
10.
|
Під
вирій ……………………………………………………………….
|
17
|
11.
|
Підйом
після провалів ………………………………………………..
|
18
|
12.
|
Портрет
наклепниці Ганни ……………………………………………
|
19
|
13.
|
Анафема
……………………………………………………………….
|
20
|
14.
|
Сага
в Мапуту …………………………………………………………
|
22
|
15.
|
Мої
сучасники ………………………………………………………….
|
23
|
16.
|
Історик,
що легко бреше про все ………………………………………
|
24
|
17.
|
Автобум
у Вінниці …………………………………………………....
|
26
|
Без тебе, душе!
Землетрусе,
p'юнче, свій кеш
все
перетрушуєш мене!
Устебне
тебе будь-де,
пересуденуєш
муертем,
вдруге
не буде мук.
Скремлюшетремне
круг,
зухмелює мержух з дерев,
геть
впудрене в суєту,
всю
цю любу терру,
журмелем
скуєштемшить
треш
в жменьку-земельку.
Єш,
де й зметеш себе, любе,
флюсе
в мережу в фуглерку.
Е-ну-ну,
дембельське буркувнув,
усешся,
фужере, бургунде,
зюйдем передумуєш себе.
Змеркнем
деревцем, брусе.
Мене
несе через терплюх,
через
усю цю меблю-сцену,
зусемушнем в цю квебекську
звучну
зелену нутреху,
бебеху-нетрю-пекерю.
Скуплюєш
всю цю суздереж.
Все
здеруть леву в стерефуету,
вже
всюшеться в твердю свентух,
збудетнем
збурушнем, чуєш,
суттє-шем,
змумжнем чечерку
в цю
злу чердуш, в ружеть.
Студену
«Кемелу» люблю,
курю
тебе, жертвую в дюбель.
Знесу требуху, зв'юрувшись,
скрешусь,
без дзурху встелюсь,
в
чудесну сюзерен-тремлю.
Журме,
тебе, друже,
ємцюю
зп'ючем в п’єсу,
мудрель
убереже смутне,
пусте
знехтує zoom-сюжет трутнем,
упертун-вертун
перекруче, -
переємнуєм,
куме, pen-erste-фреску, -
втемну,
все круше вщерть, республеш,
все
звужеш спертух, згребеш в герць.
Щелеп
не буде, препудрене фуксе.
муштруйте
жупель й решту людей.
Землетрусе,
в'юнче,
втретє
не буде стверджуєднуєм.
Нетрусень-перевчуйтень-мучень,
скуднем
зжере зубень-велюр,
цю
культурну губу-ветруш,
beut
buve шлуне-тюшер.
Терплю
вже ж, шкуре,
передчуте
всеж все,,
жуйле,
перескручуйте мене.
Не
перепожертвує хрест,
шкупертем
серце
не
себелюбем, - зумем!
Будем,
улюблене,
уз’єднуєм
з
бурею, з гушлем.
Суде,
тут брехню ведуть, -
перевзуєте всю честь,
жертвую
юбер.
Гуйє,
- цей струс пентрує крейсер.
Вуйє,
- зрешту, десну перейдем в пущу.
Суйє,
- це штучне пересумує
в
брюссельську легеню.
Згукуєш,
мерзлюк, збуджуєш
буєм
сейнер-превер.
Землетрус
в усю руше.
Нужде-куце,
знесе тебе,
друже,
в труйну землю.
Студенту,
тут вперше.
Легуртеште
веселуне-лелече.
Хреленькель
тебе ще центурне.
Геть
душу бебушують,
чужру
вузьку учтемують,
перемутують
мене в грунт,
в
гнюбруклем степу.
Руше
сенсей цей лук з серфем,
впершу
шпруює узбереж.
Верше-муре
змусе в денюще, -
в
чутне стремнусь з тюрем.
Теє,
дешеве саке, теревенюсь.
Звуть
тут учукур,
не
вернусь в ту тумбу,
зфрейлечусь
трембубнем.
Труднем
змушую трем
в
курпелюсі ЦРУ й СБУ.
Лесю,
требу щебечуть й мудре.
Люблю
цей щем, лютерем,
гружественну
ургу-брехню
у
верхню душу зревену.
Облога
Києва в 1240 році
Йойк.
Стара Сова. Каланча на вартах вора.
Трясця
його! Стрьомбайся. Натовп в крамаря.
Дрожак
на базарах. Град в жорствах балакух.
Башкара
жорстка. Бабахай в хабарах.
Хльостай
баняк байду. Агармак. Махайся, банда,
чохрайся
рогачами байдак. Озоряй. Малахай.
Балалайка
в мочарях. Напатякав вайло накрай.
Прямо
в байрак. На канавах капость. Ярмо-батай.
Ганьба.
Огорожа. Зграя татар. Атака монгол.
Сторож
загорлав: Тьма! Облога! Талалай. Драй.
Там
тьма монгола. Прощак бовкай дзвонарям!
Гвалт.
Аврал! Ворота на батогах. Мочар, дай вогня.
Дойда.
Давай барахло. Воронка. Солома!
Доваж
татарва. Бабляйся тварь. Вогонь-коло.
Двай
бапяк в тарахкалою Балясай. Марай сарай.
Ляск.
Дряск.Там мала золотая тьма в драгвах.
Шворкай, баяй. Балаган - в багатьох, та марно.
Гамба
нам. Звага ця марна. Господь! Змолоть!
Пробач
нас даром. Рядно давай. Махрай градом.
Мотай
бабонька задом. Грязь. Вода. Колошмать.
Вождь
роздав вчора страм вартам. А нам кабала.
Каталажка
драгомана. Доказ. Дрантя. Мокраль.
Крадькома
огляд його товара на конях. Вкрав!!!
Кашовар
на ганок. Котляр ой, жара хожа.
Марно та всяко ганьба нам. Закарваш в облогах.
Достойна
самоповага града. Падло в острог.
Мотлох.
Багно. Дядько ароматно смоляй.
Тарадайка
якась зафоркалась на воротах.
Йолоп,
там гавкання собак, свара громад.
Гробар
з горном, то розор-орда над край на колясках.
Здавай
нам доводом гордого гострослова.
Домонтар
горлань. Газда на жаргонах сама.
Батя
посягавсь на самого князя. Щастя-доля.
Давай
на шлях кодлай за барабаг. Наддаток.
Там
в гробах довкола патлата братва.
Йойк.
Забава. Дотягалася. Кланяйся, одоробло.
Та
чвалай, та тьопай. Старомодна шваль з града.
Там
вся сторона колодязя на волах та колонах.
Осадно. Аврал, доктор тайкома вкрав
достаток.
Шорстка дорога - гайда-гайда.
Самоповага.
Шарпак
в мохнатках. Здогадався як покладь.
Князь
Данько в пантофлях на коморах. Капость.
Щось
надзьобав. Князь позавчора дав драла.
Конь
Козак в кодолах. Ковбаня там. Кваша монгол.
Народ
на щоках йойкав, в лаврах сховався корчмар.
Ланка
з гаманом. Врода горлала на волохання.
Ця
квола гора надто коштовна для князя.
Столяр
на ладшафтах, там потай для вождя.
Його
робота - квача, запарна точка. Вподобав мазок.
Гасло
на масках. На гаках клапоть-льохань. Заморока.
Краса
сала в котляра. Його коняка знайома.
Огорожа.
Паркан. Коханка кощава. Казан-чорта.
Оранда.
Повар. Наша воля воскова - рахманна срамота...
Коршак
з тавром. Якась своякова коханка в космаках.
Насолода.
Лакомка. Самчно. Красота. Аморна.
Доглядач
заждався в балках. Своя хата господа.
Взяла щось нас воля на докорах, - оборона.
Така
катастрофа ворожа за цього монгола.
Голова
в космачах, як бочка кашовара.
Шахрайство
навколо. Воронок шахрая.
Точно,
довкола града огород та дозорна орда,
пособляй
нам, сторожка втрачала басмача.
Обов’язково йшов коловорот на таранах,
а батько промовляв з молотка, знов
талант.
В панорамах довгов’яза хоробра дратва,
Батя оглядавсь на слова. Зашквар. Дзявк.
Задовбав.
То
моя дорога чорна, то вона - прозора і добра.
Багатшай
моя ковбаса - яка ж гостра зброя мас.
Чаполоч.
Лавка. Шабля. Сполох-птах. Нащадок.
Роздягся
догола до свого Бога. Нашорошся.
Нога
вся в екземах. Волосся. На що ця болячка?
Наполягся,
намазавсь, - ось наскок, постанова.
Одягавсь
наостанок. Ой, пастка, - ой, вчасно.
Золота
дорога з чортополохом. Орда готова.
Орда
спроможна за нового ката до повстання.
Намовляв
батрак, якась обмова в шатрах.
Нагло
набрякла сволота в таратайках.
Якась
нагайка-карбач. Бряжчання здаля.
Нагорода
за здоров’я. Кров. Богомаз досаджав.
Ловко
сполохав на щось. По шпалах. Лоботряс.
Лошак Аматор лопав подоб з вод. Напхався
трав.
Грюнвальдська
битва - 1410 року
Живучі
люди у гурті зусиль, -
в
рідню дідівську, - діткнись, -
ці
з кількістю мінусів в стіні
білість
світів здійми - зучив
у
чужині злучилу днину відунів,
з
тьми-тьмущі списів у висі.
Тут
усі, - і чужі! - скільки ж існуючих
відбулих
мрій у дних львівських? -
Чи
висліджу ці круті скругви.
Ти
ж, куди ж, лучнику Сушник, -
чи
твій будить, - усіх тут Львів?
Сильні
слуги із сіл - ми всі лучники,
Димні
із міст - ми всі стрільці.
Підкупність
віри, крики
у
стилі тимуридів, у піку
дисципліни
й міцних укріпів,
зівсюди
руських уділів,
ми
встигнули всі під виступ,
у
різний зблиск, у свій глухий кут,
увійшли
злі муштри у битву.
Від
вибірних дивних гуситів
сміливих
вдівців у Жижки,
зупинились
тучі із згиблими,
здібними,
міцними, вірними
з
військ успішних тимуринів,
з
вибудівних тиврівщини,
з
прихильників чингізидів.
Чи
встиг сюди звук внуків
тимуджинів?
З диву будівль!
Їм,
у злість купців і буднів
в
цю прийшлу бійню,
їм
гул від зубів з тріумфів
філін
звив живий стрій, -
тупі
стріли прусів
зі сліпучих духів
втрутились
в рій духів.
Ні
впину служби, йду в бій!
Підзжуривши живучі душі,
в
пунктирі духів зумів
від
синів чути відгуки істини,
з
уділів у свити у свищі
дружини
з Вільщини.
Виркнув,
змусив,
відкинув,
зітнувсь,
З
усіх віїв привид-кумир
зустрів
тюрків-куртимів,
і
виринув з думки вій,
встиг
виступити в бій,
і
встиг припустити вниз,
знищити
випливи всі.
Слух
їхніх прихильників
тихих
уній утих, встиг
і
сюди дійти, зникнути
між
білих русів
і
більших русичів,
був
би рудий сигізмунд,
у
зузвід гріхів,
вичикуючи
умілих
сутички,
зумівши
в ціну
увійти
у вир діючих.
Від
вирій-ключів змів сліди,
відбушись
вслід успіхів
в
бік лівиці із віщими
з-під
примусів структури
військ
виринув Вітовт
спустив
спуск військ.
Із
вигинів, з цих узвізин
вчинив
скружин бій углиб.
Випурнувши
із зумлинів,
збутчувши,
відкинулись
руді
лиси в стрій-ліліпутів.
Чиркнувши
під вируб
у
ліс, в бік купців, у тій битві.
Гиркнув
любо в мундир,
і
видзюбнув любчику збутись.
Диркнув
упир голубчику
сім
кубів стріл із лісу.
Скурвчились
гризуну душі,
здрібнівліли
війтівці в битві.
З
вітру вибіг вигук зі стріл,
він
грубу силу щитів зітнув,
вискуб
всі луги із пнів,
від
здирщини здримів.
Зуміючись
змужнітись,
під
вихід цій думці випили
цю
гірку пілюлю
ми
зіпнули привітну зібудь.
Дикунську
міміку кужлів.
Вість
віри ізюбрівщини.
Цілющі
були ви люди.
Живий
тут був куліш.
Ти
тут гуглиш кубриків:
Їхні
гріхи від духів-тулібів.
Дивись.
Чудні кличуть віщим
смільні
присуди.
Ми
були русичі мужні.
Ти
плужників зустрів у битві.
Друже,
підніму візу в Тулузу,
від
Грюн-битви візьму німу
скупу
пісню і по Дніпру піду.
Виписую сиплі чутки
і
пишу стрункі мудрі кпини.
У
діткнуті трисудні дні,
ці
швидкі дріжджі з дурнів
йшли
від цілунків рідних,
і
під півмиски-куліш у вибір
звисклись
їсти свій пісний хліб.
Під
вищу стіну пік-ілюзії,
чи
виживуть скрізь vіp-мрії
ці кручі, крути,
смути, війї.
Живіть
під фірчу звихлинь,
в
думці білих в мрії живих.
Юні
і діди, всі були в мундирі,
ми
йшли в бій. І пішли ми.
Куди?
Дієпривидники психічного
сказу
…сказібий,
сказибий, сказїбий, сказубий, сказюбий, сказебий,
сказєбий,
сказобий, сказьобий, сказабий, сказябий
сказівий,
сказивий, сказївий, сказувий, сказювий, сказевий,
сказєвий, сказовий, сказьовий, сказавий,
сказявий
сказігий,
сказигий, сказїгий, сказугий, сказюгий, сказегий,
сказєгий,
сказогий, сказьогий, сказагий, сказягий
сказіґий,
сказиґий, сказїґий сказуґий, сказюґий, сказеґий,
сказєґий,
сказоґий, сказьоґий, сказаґий, сказяґий
сказідий,
сказидий, сказїґий сказудий, сказюдий, сказедий,
сказєдий,
сказодий, сказьодий, сказадий, сказядий
сказіжий,
сказижий, сказїжий, сказужий, сказюжий, сказежий,
сказєжий,
сказожий, сказьожий, сказажий, сказяжий
сказізий,
сказизий, сказїзий, сказузий, сказюзий, сказезий,
сказєзий,
сказозий, сказьозий, сказазий, сказязий
сказікий,
сказикий, сказїкий, сказукий, сказюкий, сказекий,
сказєкий, сказокий, сказьокий, сказакий,
сказякий
сказілий,
сказилий, сказїлий, сказулий, сказюлий,
сказелий,
сказєлий,
сказолий, сказьолий, сказалий, сказялий
сказімий,
сказимий, сказїмий, сказумий, сказюмий,
сказемий,
сказємий,
сказомий, сказьомий, сказамий, сказямий
сказіний, сказиний,
сказїний, сказуний, сказюний,
сказений,
сказєний, сказоний, сказьоний, сказаний,
сказяний,
сказіпий, сказипий,
сказїпий, сказупий, сказюпий,
сказепий,
сказєпий,
сказопий, сказьопий, сказапий, сказяпий,
сказірий, сказирий,
сказїрий, сказурий, сказюрий,
сказерий,
сказєрий,
сказорий, сказьорий, сказарий, сказярий,
сказісий, сказисий,
сказїсий, сказусий, сказюсий,
сказесий,
сказєсий, сказосий, сказьосий, сказасий,
сказясий,
сказітий,
сказитий, сказїтий, сказутий, сказютий, сказетий,
сказєтий,
сказотий, сказьотий, сказатий, сказятий,
сказіфий, сказифий,
сказїфий, сказуфий, сказюфий,
сказефий,
сказєфий,
сказофий, сказьофий, сказафий, сказяфий,
сказіхий, сказихий,
сказїхий, сказухий, сказюхий,
сказехий,
сказєхий,
сказохий, сказьохий, сказахий, сказяхий,
сказіций, сказиций,
сказїций, сказуций, сказюций,
сказеций,
сказєций, сказоций, сказьоций, сказаций,
сказяций,
сказічий,
сказичий, сказїчий, сказучий, сказючий,
сказечий,
сказєчий,
сказочий, сказьочий, сказачий,
сказячий,
сказіший, сказиший,
сказїший, сказуший, сказюший,
сказеший,
сказєший,
сказоший, сказьоший, сказаший, сказярий,
сказіщий, сказищий, сказїщий сказущий,
сказющий, сказещий,
сказощий, скаьоущий,
сказащий, сказящий…
Ковчег-бредень в
Конго
Серж,
пеленгом попередь Птолемеїв,
що
оцей трофей подейкових смертей
недожде
верховно-сеймових спостережень.
По-перше,
двогеймові флейти Конго
з
лакейським хором дрейфують рейсом.
По-друге,
крейцеровий порт-кодетж
з
неперейдених чвертей продано.
Гейбо,
його понтодормез йолопне.
Соловейко,
з бентежних веселок.
Ще ж
бо, цей довжезний лежень-менестрель
десь
геодезне за шведо-фельд’єгером,
- аж,
он-де, скрес з бонобом в Конго.
Перед
носом обернувся вогнем
з
оптом прощез в ендемі Прометей.
Плебейський
цей флот орфеїв в Конго,
що
без квот не вхопе всього гречного,
просторого
Конго з коропом,з сомом.
Недобого,
кремезе, поперек ледве бо злове
щей
конголезьку черевоногу форель.
Оєвропеєне
Родезко, ще де-не-де в Конго
